Старість без радості. Як грошові перекази заробітчан обрушать пенсійну систему України

Тут стрічка збудилася через слова міністра фінансів, що сорокарічним українцям пенсії не світять.

Якщо коротко, то проблема така. За версією Мінсоцполітики, до 2050 року в Україні буде 12 млн пенсіонерів на 10 млн тих, хто працює.

І це без урахування еміграції. Якщо врахувати еміграцію, то ситуація буде ще сумнішою.

Реальних цифр трудової еміграції не знає ніхто. Я ж спробую відштовхуватися від офіційних цифр. За даними Світового банку, Україна — найбільший одержувач грошових переказів з-за кордону в Європі!

Якщо допустити, що в середньому кожен українець щомісяця пересилає по 300 дол, то за кордоном працює 4,5 млн українців.

І що з цього випливає? Якщо ці люди працюють в інших країнах, то вони так само там і платять податки!

Як ви знаєте, в Україні солідарна пенсійна система. А життєздатність цієї системи залежить від внесків працездатного населення. В Україні третина працездатного населення працює за кордоном і відповідно не платить пенсійних внесків на батьківщині.

Тому, з урахуванням еміграції, якщо тенденція збережеться, населення у 2050 році буде — 15-20 млн. Пенсіонери нікуди не поїдуть, а будуть їхати працездатні. І реальне співвідношення буде абсолютно іншим. На 11,7 млн пенсіонерів буде не 10 млн платників внесків, а всього 5-6 млн.

Усі останні роки влада вирішувала свої проблеми за рахунок грошей заробітчан. І зовсім не бачила в цьому проблеми.

Ну, звичайно. У короткостроковій перспективі, грошові перекази — це внесок у платіжний баланс. Цей внесок дозволяв приховувати зростання торгового дефіциту і дозволяв забезпечити стабільність національної валюти. Також грошові перекази збільшували внутрішнє споживання.

І нікого не хвилювало, що в довгостроковій перспективі це призведе до колапсу пенсійної системи. Зрозуміло, що це проблема майбутнього і вона стане головним болем майбутніх урядів. Уже не раз писав про шорт-термізм. Ось це один із прикладів.

Ні, я не намагаюся сказати, що потрібно обкласти заробітчан податками. А лише маю на увазі, що відбувається, коли держава не займається питанням розвитку економіки і створенням робочих місць. Зростає еміграція. І якщо тенденція до еміграції збережеться, то колапс пенсійної системи настане дуже швидко.